Міжнародна золота медаль Нільса Бора
| Міжнародна золота медаль Нільса Бора англ. Niels Bohr International Gold Medal | ||||
| Країна |
 Данія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | наукова нагородаd | |||
| Підстава | За значний внесок у мирне використання ядерної енергії | |||
| На честь: | Нільс Бор | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1955 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Нагороджені Міжнародною золотою медаллю Нільса Бора (13) | ||||
| Черговість | ||||
| Сайт | bohrmedal.com | |||
Міжнаро́дна золота́ меда́ль Ні́льса Бо́ра (англ. Niels Bohr International Gold Medal) — нагорода, яку присуджувало науковцям у період з 1955 до 1982, у 2013 й 2018 роках Данське інженерне товариство[da] у співробітництві з Інститутом Нільса Бора і Данською королівською академією наук.
У 1955 році на честь 70-річчя видатного данського фізика і громадського діяча, одного з творців сучасної фізики Нільса Бора, в Данії було засновано міжнародну медаль його імені (дан. Niels Bohr-medaljen). Нагорода вручалась Данським інженерним товариством[da] тим ученим чи інженерам, котрі зробили значний внесок у мирне використання ядерної енергії. Медаль присуджували щотри роки й за період з 1995 до 1982 років її лауреатами стало 10 осіб, з яких дев'ять (усі, крім Джона Вілера) були лауреатами Нобелівської премії. Першим цю медаль отримав сам Нільс Бор[1].
У 2013 році цією медаллю було нагороджено французького фізика Алена Аспе[2]. Нагороду присудило Данське інженерне товариство, яке з нагоди сторіччя атомної моделі Бора відновило нагородження науковців[3]. Церемонія вручення медалі Алену Аспе відбулась 7 жовтня 2013 року у день народження Нільса Бора на спеціальному заході, у якому взяли участь Королева Данії Маргрете II та її чоловік принц-консорт Генрік.
У 2018 році цю нагороду отримав один з провідних світових дослідників каталізу, професор Єнс Норсков з Данського технічного університету. Вручення відбулось 7 жовтня за участі Королеви Данії та її чоловіка[4].
Список лауреатів медалі, що вручалась з 1955 до 1982 та з 2013 року[3]:
| Рік | Лауреат | Країна |
|---|---|---|
| 1955 | Нільс Бор | Данія
|
| 1958 | Джон Дуглас Кокрофт | .svg){kind=small} Велика Британія
|
| 1961 | Дьєрдь де Гевеші |  ФРН
|
| 1965 | Петро Леонідович Капиця |  СРСР
|
| 1967 | Ісидор Рабі |  США
|
| 1970 | Вернер Гейзенберг | ФРН
|
| 1973 | Річард Філіпс Фейнман | США
|
| 1976 | Ганс Бете | США
|
| 1979 | Чарлз Гард Таунс | США
|
| 1982 | Джон Арчибальд Вілер | США
|
| 2013 | Ален Аспе |  Франція
|
| 2018 | Єнс Норсков[1] | Данія
|
| 2022 | Евіна ван Дісхук[5] |  Нідерланди
|
- ↑ а б First Niels Bohr Medal for Dane since 1955. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
- ↑ Niels Bohr International Gold Medal 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
- ↑ а б French physicist receives the Niels Bohr Medal (англ.)
- ↑ Leading Danish researcher receives Niels Bohr medal [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.] // Niels Bohr Institute (англ.)
- ↑ Ewine van Dishoeck receives Niels Bohr International Gold Medal. www.mpe.mpg.de (англ.). 7 жовтня 2022.